Skip to content
Цифрове сховище пам'яті

Цифрове сховище пам'яті

Проєкт Наукового архіву ІА НАН України

  • Головна
  • Про Гамченка
    • Біографічна довідка
    • Публікації Сергія Гамченка
    • Публікації про Сергія Гамченка
  • Про проєкт
    • Про роботу над проєктом
    • Сувенірний календар на 2021 рік
  • Про архів
    • Історія Архіву
    • Фонди архіву
    • Активності
    • Партнерства
    • Студентські практики в Архіві
  • Категорії
    • Про Гамченка
      • Біографічні документи
      • Записні книжки
    • Документи з діяльності
      • Українська / Всеукраїнська академія наук
      • Всеукраїнський археологічний комітет (ВУАК)
      • Археологічні з’їзди та конференції
      • Секція наукових робітників
      • Секція археології науково-дослідної кафедри географії та антропології
    • Музеї та музейництво
      • Музейництво
      • Матеріали діяльності археологічного відділу Волинського науково-дослідного музею
    • Епістолярна спадщина
      • Листи до Сергія Гамченка
      • Чернетки листів Сергія Гамченка
    • Регіони
      • Східна Волинь
      • Східне Поділля
      • Подніпров’я
      • Фінська затока
    • Басейни річок
      • Басейн р. Горині (Устя)
      • Басейн середньої течії р. Случ
      • Басейн середньої течії р. Тетерів
      • Басейн рр. Уж, Жерев та Норинь
    • Адміністративні одиниці
      • Київ. Садиба Трубецького
      • Дніпрогесівська археологічна експедиція
      • Ізюмська округа Харківської губернії
      • Шевченківська округа Київської губернії
      • Тульчинська округа Подільської губернії
      • Шепетівська округа Волинської губернії
    • Пам’ятки
      • Маслівський могильник
      • Могильний некрополь біля станції Полонне
      • Могильник в урочищі Грем’яче
      • Войцехівський могильник
      • Немирівське городище
    • Доба
      • Кам’яна доба
      • Енеоліт (Трипілля)
      • Доба бронзи
      • Ранній залізний вік
      • Середньовіччя
      • Ранньомодерна доба
    • Методика
      • Методика та методологія археологічних досліджень
    • Документи інших осіб та організацій
      • Документи Іполита Зборовського
      • Документи про археологічні дослідження Північного Причорномор’я
    • Колекції
      • Вирізки з газет “Новое время” за 1904-1913 рр.
      • Вирізки з журналів “Нива” за 1904-1913 рр.
    • Про Житомир
      • Матеріали до історії та археології Житомира
  • ENEN

Категорія: Дніпрогесівська археологічна експедиція

Дніпрогесівська Археологічна Експедиція (1927–1933)

В археологічній літературі дослідження 1927–1932 рр. на теренах будівництва п’ятої сходинки нижньої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро у місті Запоріжжя відомі під назвами – Дніпрогесівські, Дніпробудівські, Дніпрельстанівські, ДніпроГЕСівські, Дніпростроївські (рос.). Безпосередньо організація і наукове керівництво комплексного вивчення території, що підлягала затопленню, було покладено на Комісію для досліду території Дніпрельстану при Спільному зібранні Всеукраїнської академії наук (ВУАН), створену у лютому 1927 р. з ініціативи Президії Укрнауки. До функцій Комісії в організаційній частині входила координація роботи експедицій і загонів, затвердження планів досліджень, складання річних звітів за напрямами та загального кошторису, погодження його із Укрнаукою, Держпланом, Наркомфіном.

Комісією було вироблено і узгоджено комплексний план дослідження території «в галузях геології, географії, водного господарства, іхтіології, ботаніки, фавни … антропології, археології, історичної географії, історії мистецтва, етнології, фольклору, музичної етнографії, звичаєва права, діялектів та термінології», зроблено обрахування робіт на поточний рік в сумі 120000 карбованців. Також було прийнято рішення про висвітлення дослідів у спільній збірці «[Студії по вивченню території] Дніпрельстану». Головував в Комісії за весь період її існування (1927–1933) академік Л. М. Яснопольский.

До складу Комісії увійшли «різні установи складу академічного та представники поза академічних установ» в особах представників усіх згаданих наукових напрямів. Археологічний напрям в Комісії було представлено керівниками Всеукраїнського археологічного комітету (далі – ВУАК) послідовно – академіком О. П. Новицьким, Д. М. Щербаківським (до липня 1927), Д. І. Яворницьким, на той час директором Дніпропетровського крайового історико-археологічного музею, членом-кореспондентом (з 29 червня 1929 р. – дійсним членом ВУАН).

У різні роки в археологічній експедиції працювали історики, археологи, музейні працівники, краєзнавці, які мали гарну професійну підготовку: А. В. Добровольський (Херсонський музей), П. І. Смолічев (Чернігівський краєзнавчий музей), Ф(Т). М. Кіранов (Нікопольський краєзнавчий музей), І. О. Часовников (Артемівський музей), С. С. Гамченко (ВУАК, Київ), П. А. Козар (окружний інспектор по охороні пам’яток культури, Дніпропетровськ), В. А. Грінченко (Центральний пролетарський музей Полтавщини), М. Я. Рудинський (Центральний пролетарський музей Полтавщини), Ф. Н. Сап’ян (Дніпропетровський краєвий історико-археологічний музей), А. К. Тахтай (Центральний пролетарський музей Полтавщини), М. О. Міллер (Дніпропетровський краєвий історико-археологічний музей), Т. Т. Тесля (Дніпропетровський краєвий історико-археологічний музей), І. Ф. Левицький (Волинь), Н. Г. Авраменко (Харківський історичний музей) та ін.

Фотофіксацію здійснювали Е. О. Федорович, М. Н. Залізняк (1932), креслярські роботи, окрім керівників загонів, здійснювали І. Д. Євсеєвський, М. Л. Макаревич, В. С. Самусь, В. С. Соляник, І. Ю. Черниш. Технічними робітниками в експедиції були землекопи, виділені Дирекцією Дніпровського будівництва та набрані за наймом в селах за рекомендацією сільських рад та трудових інспекцій за т. зв. «наймом трудового фронту».

За науковим значенням масштабні роботи і здобутки експедиції на багато десятирічь визначили розвиток археологічної науки. За обсягом робіт на той час Дніпрогесівська експедиція в СРСР не мала собі рівних. Перші результати досліджень були опубліковані в «Збірнику Дніпропетровського краєвого історико-археологічного музею» (Дніпропетровськ, 1929). За результатами розкопок 1928 р. до збірки «Студії по вивченню території Дніпрельстану» були підготовлені публікації С. С. Гамченка, В. А. Грінченка, П. А. Козара, П. І. Смолічева, Ф. Н. Кіранова, І. С. Паська. Кілька річних наукових звітів було опубліковано Д. І. Яворницьким в академічних збірках 1930-х рр.

Щодо долі колекцій, то ще до завершення робіт експедиції розпорядженням Укрнауки вони були розподілені поміж музеями Дніпропетровська, Запоріжжя (музей Дніпростроя), Харкова, Одеси. Значний обсяг колекцій у 1934 р. (близько 100 тис. од.) був перевезений з Дніпропетровська до Києва та переданий до Інституту історії матеріальної культури (нині ІА НАН України). Під час окупації в 1942 р. археологічні колекції були передані до «Крайового музею до- і ранньої історії», який очолювали німецький археолог Пауль Ґрімм та український археолог П. П. Курінний. У 1943 р. археологічні колекції разом із іншими були вивезені до Німеччини, а після повернення до Києва (1948), вони були передані до Київського історичного музею (нині Національний музей історії України). Польова документація (звіти, щоденники, креслення, фото тощо) зберігаються в Науковому архіві Інституту археології НАН України.

Сергій Спиридонович Гамченко брав участь у археологічних роботах на Дніпрельстані (місто Запоріжжя) в 1928 р.. На той час він був дійсним членом Всеукраїнського археологічного комітету (ВУАК) та обіймав посаду його віце-президента. В експедиції С. С. Гамченко працював в квітні – травні 1928 р. Досліджував переважно пам’ятки на правому та лівому березі Дніпра на території т. зв. поселення Кічкас. Роботи проводилися за планом, складеним А. В. Добровольским. У складі загону працювали молодший археолог експедиції В. А. Грінченко та К. М. Сергіїв (спр. 87). Фотофіксацію здійснював фотограф експедиції Е. О. Федорович (спр. 89).

В процесі робіт загоном під керівництвом С. С. Гамченка було досліджено землянки на лівому березі Дніпра (№№ 1–8), могильники (І, ІІ); поховання біля балок Вільна, Криничка (Кринична); Гадюча, с. Федорівка (правий берег Дніпра) [Спр. 87]. На правому березі Дніпра поблизу пос. Кічкас були досліджені поховання, кам’яні кромлехи (7 поховань) доби бронзи. (спр. 89). В архіві також зберігаються щоденник розкопок С. С. Гамченка (14.04 – 30.05.1928) [спр. 86] та підготовлена за матеріалами розкопок наукова праця «Мої археологічні дослідження року 1928 на Дніпрельстані» (01.10.1928; спр. 88). Праця була подана до збірника ВУАН «Студії по вивченню території Дніпрельстану» (рукопис зберігається в Інституті рукопису НБУВ).

С. М. Ляшко

Матеріали розкопок поховання № 9 з могильника біля с. Кічкас 1928 р.

by arhiv

Читати далі…Матеріали розкопок поховання № 9 з могильника біля с. Кічкас 1928 р.

Лист до С.С. Гамченка від Д.І. Яворницького від 3.01.1931

by adminik

Читати далі…Лист до С.С. Гамченка від Д.І. Яворницького від 3.01.1931

Лист до С.С. Гамченка від Д.І. Яворницького від 27.03.1928

by adminik

Читати далі…Лист до С.С. Гамченка від Д.І. Яворницького від 27.03.1928

Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 5.04.1929

by adminik

Читати далі…Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 5.04.1929

Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 17.04.1929

by adminik

Читати далі…Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 17.04.1929

Листівка до С.Гамченка від О. Тахтая від 1.01.1929

by adminik

Читати далі…Листівка до С.Гамченка від О. Тахтая від 1.01.1929

Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 25-26.03.1929

by adminik

Читати далі…Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 25-26.03.1929

Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 14-15.03.1929

by adminik

Читати далі…Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 14-15.03.1929

Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 15.02.1929

by adminik

Читати далі…Лист до С.Гамченка від О. Тахтая від 15.02.1929

Лист до С.Гамченка від О.Тахтая від 25.01.1929

by adminik

Читати далі…Лист до С.Гамченка від О.Тахтая від 25.01.1929

Навігація записів

Старіші записи

На сайті з ознайомчою метою представлені діджитал-копії архівних матеріалів низької роздільної здатності. Всі права на зображення належать Інституту археології НАН України (далі - Інститут).

Якщо Ви є власником авторських прав на будь-який матеріал, відтворений на сайті, прохання зв'язатись з Інститутом за вказаною на сайті адресою.

Якщо Ви бажаєте відтворити, опублікувати або іншим чином зробити доступними, або використати представлені на сайті матеріали з комерційною метою, Ви повинні подати заявку до Інституту для отримання відповідного дозволу.

Контакти

arhiv.ia.nanu@gmail.com


Адреса:
пр-т Героїв Сталінграда, 12, Київ, 04210, 1 поверх
Як дістатись:
Від ст. м. Оболонь
1. Пішки 10 хв.
2. Автобусом - № 73 або № 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

  • facebook
  • instagram
  • telegram
Всі права захищено. © 2022 Інститут археології НАН України | Цифрове сховище пам'яті
Scroll Up